Психологи вважають, що існують хвороби, які викликані нашими образами через те, що відбувається пригнічення емоцій. Будь-яка емоція, що не знайшла виходу, провокує внутрішній конфлікт, а він породжує недугу. Виходить, що наші образи, впливають на те, як ми хворіємо: наші думки породжують хвороби, у тому числі – хвороби шкіри.
Хвороби, які викликані нашими образами: психосоматика і фізичні недуги
Вчені з’ясували, що до третини хвороб людини виникають не через віруси, бактерії тощо, а через стреси, емоційні травми і внутрішні конфлікти. Деякі фахівці кажуть, що психосоматичні захворювання – це біль і страждання душі, коли емоції не знайшли виходу окрім як через сигнали фізичного тіла.
Такі хвороби виникають, коли людина досягає своєї фізичної і емоційної межі. Коли це станеться, залежить від енергетичного запасу людини або скільки разів він переживає один і той же душевний біль. Коли зустрічаються два фактори – фізіологічний і психологічний, це і спричиняє психосоматичне захворювання.
Часто психологічний фактор набагато віддалений у часі, тому людина може навіть не здогадуватися про це, поки не проявилася хвороба.
Хвороби шкіри, які викликані нашими образами і відчуттями
Шкіра людини – це одночасно захист і тіла і орган відчуття. Саме шкіра захищає людський організм від усього, з чим ми контактуємо. Через дотик ми можемо передавати сигнали про нашу любов і ніжність. Вона ж може стати і джерелом болю. Коли нам соромно – шкіра червоніє. Коли ми відчуваємо страх – шкіра покривається потом і стає блідою.
Хвороби шкіри – це завжди конфліктне послання: «Доторкнися до мене» або «Не торкайся мене». Фахівці вважають, що причиною хвороби шкіри може бути пригнічена і повернута на себе – злість.
Хвороби шкіри, які викликані нашими образами: приклади механізму виникнення захворювання
Часто хвороби шкіри виникають у тих, хто виявляючи свою любов і ніжність, порушували кордони особистості. І навпаки – хто жорстко віддаляв від себе люблячу людину.
Наприклад, гіперопіка мами може спровокувати хвороби шкіри дитини. Така мама може постійно виказувати свою любов погладжуючи, постійно обнімаючи і цілуючи малюка. При цьому, така мама безцеремонно розпоряджається речами і особистим простором дитини, навіть і вже в більш дорослому віці. Оскільки жінка була з дитиною завжди ласкава і легко ранима, сердитися на неї дитина не могла. У старшому віці, коли мама знову порушує особисті кордони, підліток відчуває злість і одночасно провину за цю емоцію. Зрозуміти і виразити цю емоцію неможливо для підлітка. У такі моменти нейродерміт проявляється і може бути особливо сильним.
Протилежний варіант – дуже зайнята мама. Жінка яка багато працює, вона рано уходить на роботу і пізно повертається, коли дитина часто спить. Але, якщо раптом у малюка висип чи захворіє, то мама залишається вдома і доглядає. Вона обнімає і цілує його, пестить і заспокоює. І дитина, жадаючи маминого тепла і ласки, підсвідомо буде провокувати проява хвороби шкіри.
