ГоловнаЗдоров’яАцетон у дітей: причини появи і яке лікування ацетономічного синдрому

Ацетон у дітей: причини появи і яке лікування ацетономічного синдрому

Ще годину тому ваша дитина гралася і сяяла здоров’ям, а зараз миттєво стала млявою, жаліється на біль в животі чи несподівано почала блювати? Майже зі 100% вірогідністю у неї розвинувся ацетономічний синдром, тобто у дітей, як кажуть в народі, ацетон. Які причини появи і яке лікування ацетономічного синдрому розповіли лікарі, які спираються на доказову медицину. Поради лікарів допоможуть правильно діяти, щоб допомогти дитині.

Ацетон у дітей: причини появи  і чому розвивається ацетономічний синдром

Якщо ви хочете швидко впоратись із проблемою, то потрібно діяти миттєво, відставивши в сторону всій страх чи паніку. Наголошуємо, якщо такий стан трапився вперше або є сильний біль у животі, то дитину треба НЕГАЙНО показати лікарю, щоб виключити хірургічну патологію.

Ацетономічний синдром розвивається тоді, коли організму критично бракує енергії. Забігаючи наперед, одразу наголосимо: ацетон не є проблемою ЖКТ, це проблема голоду, нестачі вуглеводів.

Кетонові тіла є продуктом патологічного обміну речовин у процес синтезу глюкози, що є основним джерелом енергії для людського організму. Вона утворюється при розщепленні легких вуглеводів, що надходять до нас із їжею. Без енергії існування неможливе, і якщо з якихось причин рівень глюкози крові знижується, наш організм починає розщеплювати власні жири й білки для одержання глюкози, при цьому утворюються токсичні кетонові тіла.

Коли швидкість утвору кетонів перевищує час їх утилізації й виведення, вони починають дратувати слизові оболонки травного тракту – виникає блювота. Із блювотними масами, сечею й через подих дитина втрачає дуже багато рідини. Одночасно прогресують обмінні порушення, реакція крові зрушується в кислу сторону – розбудовується метаболический ацидоз. Без адекватного лікування наступає циклічне блювання, в надтяжких випадках розвивається кома, і дитина може загинути від зневоднювання або серцево-судинної чи ниркової недостатності.

Причини підвищення ацетону

Якщо узагальнити, то можна виділити три основні причини, що провокують виникнення ацетономічного синдрому:

  1. Зниження рівня глюкози в крові – брак легких вуглеводів, великі проміжки між прийомами їжі; підвищені витрати енергії в наслідок емоційних, фізичних перенавантажень, травм, гострих захворювань.
  2. Надлишок білків та жирів в раціоні – частенько після свят, надмірного споживання тортів та тістечок, гостювання у бабусі і трапляється така прикрість, яку помилково відносять до отруєння і садять дитину на дієту, що стає прямим шляхом до стаціонару.
  3. Цукровий діабет – ця причина є винятковою, зазвичай в ранньому віці ця хвороба діагностується, і завжди має бути під контролем лікаря.

Отже

спровокувати ацетон можуть:

  • погрішність у дієті;
  • нервовий стрес, біль, переляк, сильні позитивні емоції;
  • висока температура, віруси, бактеріальні інфекції;
  • фізична перенапруга;
  • тривале перебування на сонці.

Симптоми підвищення ацетону у дітей

  • Відсутність апетиту, відмова від їжі, нудота, блювання.
  • Спастичний біль в животі.
  • Млявість, сонливість.
  • Зниження частоти та кількості сечі та інші ознаки зневоднення, що зазвичай розвиваються внаслідок багатократного блювання – блідість при рум’яних щоках, сухість слизових оболонок.
  • Поява у сечі кетонових тіл – перевіряється спеціальними тест-смужками або лабораторно.

Непотрібно нюхати тюбик рідини для зняття лаку та порівнювати це з «вихлопом» з дитячого ротика! Ацетон не дає чіткого хімічного запаху. Може бути легкий, але досить приторний кисло-солодкий запах, приблизно такий, як пахнуть квашені яблука.

При будь-яких з цих симптомів завжди робіть тест на ацетон. Це легко та доступно.

Лікування ацетономічного синдрому

Лікарі совкової школи не вміють правильно лікувати ацетономічний синдром. Зазвичай призначають те, що тільки підсилює та подовжує дію кетонових тіл на організм. Бонусом до всього цього додається дієта, на яку садять нещасну крихітку – ну а шо ж, як блює, значить щось не те з’їла… А при цьому проблема тільки наростає. Як результат – стаціонар, з крапельницями та улюбленими цефалоспорінчиками обов’язково в попу – ну не страждав, рахуй не лікувався, а потім купою фуфломіцинів та непотрібних обмежень.

Насправді лікування ацетономічному синдрому – це миттєве поновлення запасів глюкози. Чим швидше, тим краще.

Найкращим для лікування цього стану є розчин глюкози концентрацією 40%. Не 5% у великих пляшках, а саме 40% в ампулах. Чайною ложкою кожні 5 хвилин ампула за ампулою. Якщо дитина старша 4-х років і не відмовляється посмоктати таблетки глюкози, то можна додатково давати і їх.

Одним із самих дієвих засобів зниження ацетону є кола або пепсі. В їх складі шалена кількість цукру, а також ортофосфорна кислота, що має легкі противблювотні властивості. А це саме те, що треба при ацетономічному симптомі. Усіх абабаягапроти зразу відправляємо в ліс. Кажете кола шкідлива? Відповідаємо – не шкідливіша за все те лайно, що вам залляють в стаціонарі. Якщо ви знаєте, що ваша дитина схильна до появи ацетону, навчіть її шалено любити колу, і тоді ви майже з 100% вирогідністю не потрапите на лікарняне ліжко під крапельниці. Доречи, ці напої є офіційною рекомендацією лікарів в США, Британії, Ізраїлі та інших розвинених країнах.

Підведемо підсумок – найефективніша тактика – садите дитину собі на коліна, включаєте улюблений мультик чи даєте планшет і починаєте давати маленькою ложечкою або шприцом від Нурофену глюкозу, колу, солодкий узвар, воду. Якщо трапився епізод блювання, чекаєте 10 хвилин та продовжуєте, можливо зменшуєте кількість рідини за один підхід. При такій тактиці вже за 1-2 години ацетон починає впевнено спадати. Обов’язково першу ніч продовжувати випоювання, інакше на ранок проблема з’явиться знову. Звісно, можна робити це рідше, ніж кожні 5-10 хвилин, але треба будити та давати глюкозу.

Розчини для пероральної регідратації одразу підключати непотрібно, чим швидше ви наповните запаси глюкози, тим швидше припиниться блювання. Вони потрібні, якщо епізодів блювання багато і вже є ознаки зневоднення.

Також треба уважно стежити за кількістю сечовипускань. Ви все робите вірно, коли маля пісяє хоча б кожні 2 години, сеча при цьому бліда і без різкого запаху.

При багаторазовому блюванні можливе призначення протиблювотних препаратів. Це точно не сироп Домрид та робити це потрібно під ретельним наглядом кваліфікованого лікаря. Ці препарати дадуть можливість відпоїти.

Багатьох цікавить, що і коли можна їсти. Будь-які високовуглеводні страви тоді, коли дитина сама попросить. Ніяких голодних дієт!

Чого ні в якому разі не можна робити при ацетоні

  • Содові чи інші клізми – це просто шалені тортури які ніяк не відновлять запасу глюкози.
  • Садити дитину на дієту – призведе до ще більших втрат енергії.
  • Призначати фуфломіцини та непотрібні ліки – бата- та гепаргін (лайно, що є БАДом з невідомим складом), сорбенти, бактерії, гепатопротектори, жовчогінні, протигельмінтні.

Профілактика ацетону (ацетономічного синдрому)

Якщо ви зрозуміли суть цього матеріалу, то дуже легко зрозуміти, як не допустити такого стану. Ацетон – це проблема голоду, отже не потрібно його допускати.

  • При великих проміжках між їжею, давайте перекуси – фрукти, сухофрукти.
  • При підвищеній температурі додавайте солодке пиття.
  • Перед та після фізичних та емоційних перенавантажень – солодке пиття, солодка їжа. Побалуйте свого ласунчика льодяником.
  • Розумно дозуйте навчальні та фізичні навантаження (привчіть не допускати голоду).

І саме головне – знайдіть доказового лікаря! Це вирішить не тільки проблему підйому ацетону, але й багато інших.

Інформація зі сторінки «Доказових» в соціальної мережі Фейсбук

Cтатті пов'язані за темами

Ви не можете копіювати текст