Догляд за садом потребує чимало зусиль і часу, щоб мати гарний урожай фруктів і яблунь. Щоб запобігти захворюванням рослин, необхідно знати про них. Знання, що таке парша яблунь, які існують основні ознаки захворювання, засоби боротьби з нею, допоможуть мати здоровий сад. Для лікування можна використовувати як хімічні препарати, так і народні методи, або поєднувати обидва варіанти лікування яблунь від парші.
Парша яблунь: причини виникнення захворювання
Грибок, який провокує захворювання паршею, зимую в опалому листі. А навесні він розповсюджується на молоді пагони, листя і плоди. На початку весни через велику вологість спори дозрівають і їх останній викид відбувається під час бутонізації і цвітіння яблунь.
Особливо парша дошкуляє яблуням у холодну і дощову погоду. Хоча іноді буває, що хвороба вражає спілі яблука і в спеку. Це прояв інфекції, яка накопичувалася у перший період вегетації. Протягом літа інфекція проходить кілька циклів і розповсюджується літніми спорами – конідіями.
Парша яблунь: ознаки захворювання
Розповсюджене захворювання яблуні, як культурних так і дикоростучих сортів, це парша. Збудником цього захворювання являється грибок, який ушкоджує листя, бруньки, молоді пагони, живці і плоди.
Однією з перших ознак захворювання – поява світло-зелених плям на нижній стороні листочків. Потім вони покриваються ніби оксамитовим нальотом оливкового кольору. Хворі тканини часто випадають.
На етапі раннього зараження такі плями зливаються і розповзаються на все листя яблуні. Саме це провокує раннє опадання листя і оголення дерев, не формуються бруньки, що знижує урожайність. На молодих пагонах яблуні утворюються невеликі здуття, які тріскаються, вкриваються виразками і як наслідок – відмирають.
На заражених квітконіжках помітний рясний оливковий наліт грибниці. На зав’язях формуються чорні плями, і з часом ці тканини обростають корковим шаром.
У хворої на паршу яблуні плоди ростуть нерівномірно. Під темними плямами все твердне. Здорова шкірка в місцях зіткнення з ураженою ділянкою, тріскається. Грибок проникає всередину яблук і там починається гниття. Плоди яблуні втрачають товарний вигляд і смакові якості.
Парша яблунь: засоби боротьби препаратами
Лікування яблунь від парші передбачає використання фунгіцидів. Існують кілька схем.
- Обприскування яблуні від парші перший раз проводиться на початку розпускання бруньок – «блакитне обприскування». Його виконують 3% розчином бордоської рідини або 3% розчином нітрогену.
- Наступного разу фунгіциди можна використовувати після цвітіння.
- Третій раз – через 10-15 днів після проведення другого обприскування.
Парша яблунь: садівники рекомендують використовувати наступні препарати
- поліхім. Даний фунгіцид має швидкий ефект і блокує розповсюдження патогенну. Стандартно використовується 30 г препарату на 10 літрів води;
- вектра. Цей препарат за 6 годин проникає в ушкодженні тканини і розповсюджується там. Норма використання: 2,7 мл на 10 літрів води;
- байлетон (триадимефон). Фунгіцид не токсичний, якщо його використовувати по інструкції. Дозування 5 г препарату на 10 літрів води.
- колоїдна сірка. Фунгіцид впливає на грибок парші на клітинному рівні. Колоїдну сірку не можна використовувати разом з іншими препаратами. Найбільший ефект від використання колоїдної сірки буде, якщо обприскувати яблуні при температурі повітря +20° C …+27 ° C. Для обробки яблунь готується розчин: 80 г препарату на 10 літрів води.
Парша яблунь: народні засоби боротьби
Навесні, поки бруньки не розпустилися, навколо стовбура яблуні – у при стовбуровому колі, землю потрібно обприскати 7% сечовиною.
Коли з’явилися перші молоді листочки, їх можна обробити настоянкою хвоща польового. Розчин готується наступним чином: відро на 1/3 треба наповнити зеленою масою і залити 10 літрами гарячої води. Цю масу треба настоювати 3 дні, потім процідити і обприскувати яблуні. Щоб рідина одразу не стікала з листя, у розчин можна додати кілька крапель рідкого мила.
Деревна зола – незамінний помічник для всіх городників і садівників. Вона знижує кислотність грунту і знезаражує його. Також, деревна зола – чудове натуральне калійне добриво.