На День Святого Валентина всі закохані вітають одне одного зі святом. Надзвичайно тонкі, пронизливі і виразні вірші про кохання від майстрів слова не залишать байдужими нікого. Ці вірші доречно читати не лише на День всіх Закоханих, а й тоді, коли душу переповнюють емоції. Ці рядки допоможуть освідчитися у своїх почуттях.

День Святого Валентина вірші про справжнє кохання видатної поетеси Ліни Костенко

ДеньСвятого Валентина: вірші про справжнє кохання
Неймовірні ніжні слова кохання від Ліни Костенко нікого не залишать байдужими

Ліна Костенко видатна українська поетеса, яка тонко відчуває жіночу душу і може словами передати те, що тремтить і горить в серці люблячої жінки. Ніжність, щирі посчуття, сум і радість – все це є у рядках, які нікого не полишать байдужим.

ххх

Я ніколи не звикну,

Я не вмію до тебе звикати.

Це за примхи мої ти так гарно мене покарав.

І приходять світанки, щоденних турбот адвокати

І несуть під пахвою тисячі різних справ.

Я кажу їм: світанки! Все на світі таке муруге,

Урожай суєти – залишається тільки стерня.

Скільки ми милувались! І кожного разу – вдруге!

Стільки років кохаю, а закохуюсь в тебе щодня.

(Ліна Костенко)

ххх

Не знаю, чи побачу Вас, чи ні.

А може, власне, і не в тому справа.

А головне, що десь вдалечині

є хтось такий, як невтоленна спрага.

Я не покличу щастя не моє.

Луна луни туди не долітає.

Я думаю про Вас. Я знаю, що Ви є.

Моя душа й від цього вже світає.

(Ліна Костенко)

ххх

Розкажу тобі думку таємну,

дивний здогад мене обпік:

я залишуся в серці твоєму

на сьогодні, на завтра, навік.

І минатиме час, нанизавши

сотні вражень, імен і країн, —

на сьогодні, на завтра, назавжди! —

ти залишишся в серці моїм.

А чому? То чудна теорема,

на яку ти мене прирік.

То все разом, а ти — окремо.

І сьогодні, і завтра, й навік.

(Ліна Костенко)

День Святого Валентина: вірші про справжнє кохання Василя Симоненко

ДеньСвятого Валентина: вірші про справжнє кохання
Слова ніжності і безмежного кохання від Василя Симоненко

Український поет, вірші якого довгий час не публікувалися і були приховані від читача. Але зараз Ви маєте змогу прочитати його рядки і надіслати віршовані слова кохання своїй другій половинці. Справжнє кохання і всі таємниці душі відкриваються у рядках нашого талановитого поета.

ххх

Ти до мене прийшла не із казки чи сну,

І здалося мені, що стрічаю весну.

Ти явилась мені — і здалося, що світ

Помолодшав навколо на тисячу літ.

Скільки ніс я для тебе тривог і тепла.

Але ти, як весна, стороною пройшла.

(Василь Симоненко)

ххх

Дзвенять німою тугою ліси,

Коли їх ніч тремтлива обнімає

І від очей у ревності ховає

Принади їх первісної краси.

Бринять живою радістю ліси,

Як ранок спалахне на небокраї,

Як сонце огняне завісу піднімає

Із їх первісної і чистої краси.

Мені здається,— може, я не знаю,

Було і буде так у всі часи:

Любов, як сонце, світу відкриває

Безмежну велич людської краси.

І тому світ завжди благословляє

І сонце, що встає, і серце, що кохає.

(Василь Симоненко)

День Святого Валентина: вірші про справжнє кохання метра української поезії Володимира Сосюри

З Днем святого Валентина вірші про справжнє кохання
Так ніхто не кохав!

Ця рядки стали символом справжнього і непереборного кохання. Будьте щасливі і кохайте один одного! Бо такі слова хоче почути кожна закохана людина:”Так ніхто не кохав!”

ххх

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ

лиш приходить подібне кохання.

В день такий розцвітає весна на землі

І земля убирається зрання…

Дише тихо і легко в синяву вона,

простягає до зір свої руки…

В день такий на землі розцвітає весна

і тремтить од солодкої муки…

В’яне серце моє од щасливих очей,

що горять в тумані наді мною…

Розливається кров і по жилах тече,

ніби пахне вона лободою…

Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!..

Де ви бачили більше кохання?..

Я для неї зірву Оріон золотий,

я — поет робітничої рані…

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ

лиш приходить подібне кохання.

В день такий розцвітає весна на землі

І земля убирається зрання…

Дише тихо і легко в синяву вона,

простягає до зір свої руки…

В день такий на землі розцвітає весна

і тремтить од солодкої муки…

(Володимир Сосюра)