Існують різні ситуації, коли доля так чи інакше перевіряє нас. Тільки справжня дружба і відданість, принесуть нам радість спілкування і гармонію душі. Цікава притча про відданість і дружбу змусить нас замислитися, чи насправді ми віддані нашим близьким і друзям.
Притча про відданість і дружбу вчить нас бути добрішими
Довгою і складною дорогою простувала людина з собакою. Роздивляючись краєвиди чоловік раптом зрозумів, що він вже помер, і соба його також давно мертва. Чимчикуючи дорогою чоловік бува радий бачити свого давнього друга, з яким провів чудові роки життя.
Чоловік йшов собі й шов, поступово сповільнюючи свою ходу – він втомився, собака теж втомилася. Раптом перед ним з’явився оазис! Красиві ворота і з-за огорожі звучить ніжна музика, квітують неймовірно краси квіти, справжніми діамантами виблискують бризки фонтанів. Біля воріт у тіні розлогого дерева сидів воротар.
– Що це таке? – запитав мандрівник у воротаря.
– Це рай… Ти вже помер, і тепер можеш увійти і відпочити по-справжньому.
– А є там вода?
– Скільки завгодно: чисті фонтани, прохолодні басейни …
– А поїсти дадуть?
– Все що захочеш.
– Але зі мною собака.
– Шкодую, чоловіче, з собаками не можна. Її доведеться залишити тут.
Почувши це, чоловік опустив плечі.. й пішов далі від цього райського місця. Через деякий час дорога привела його на ферму. Біля воріт знову сидів сторож.
– Я хочу пити, – попросив мандрівник.
– Заходь, у дворі є колодязь.
– А моя собака?
– Біля колодязя побачиш поїлку.
– А поїсти?
– Можу пригостити тебе вечерею.
– А собаці?
– І для неї знайдеться смачна кісточка.
– А що це за місце?
– Це рай.
– Як так? Сторож біля палацу неподалік сказав мені, що рай – там.
– Бреше він все. Там пекло.
– Як же ви, у раю, це терпите?
– Все добре, адже до раю доходять тільки ті, хто не кидає своїх друзів.
Ця притча про відданість показує, як на небесах буде винагороджена справжня дружба. Еіколи не можна забувати про тих, хто від нас залеєить. І не можна здаватися ні під тиском обставин, ні від зневіри.