Емпатія у психології – це вроджений дар співчувати іншим. Ця природна властивість може для одних стати даром, а для інших – важким іспитом чи, навіть, покаранням. У одних людей ця психологічна властивість проявляється в дитинстві, а у деяких – уже в зрілому віці. Емпати використовують свої здібності інтуїтивно, не задумуючись про причини і механізми свої відчуттів.
Емпати – психологи від природи
Емпатів називають ще «природним детектором брехні», бо обманути емпата дуже важко. Вони відчувають емоції людини, помічають рух глаз, зміну розміру зіниць співрозмовника, жести, міміку і звертають увагу не темп мови. Емпати добре відчувають справжні емоції людини. Тому заздрісників і ненависників в їх оточенні не буває.
Емпати не люблять пустих балачок. Вони бачать різницю між лестощами і справжніми відчуттями співброзмовника.
Емпати відчувають, якщо людину щось тривожить. Вони завжди готові вислухати і дати пораду. Мати серед друзів емпатів – це велика вдача, адже самі вони не будуть дружити з будь ким.
Емпати страждають через відчуття емоцій оточуючих
Надмірна чутливість емпатів до настроїів та емоцій оточуючих заважає їм нормально жити: вони можуть бути в стресі і депресії через речі, які багатьох не цікавлять, але болять тому, кого емпат відчуває.
- Після перегляду новин емпат може відчувати безвихідь і занепад сил, довго не може прийти до тями.
- Емпати погано почуваються у людних місцях.
- Чужий біль для емпатів стає як свій.
- Відповіді на чужі життєві питання емпати знаходять швидше, ніж на свої.
- Емпати допомагають іншим за свій рахунок: емоцій, психіки, сил.
- Відчувають відповідальність за душевний стан оточуючих.
- Емпатам важко мати життєві радості через постійні емоційні навантаження.
- Повне занурення у сюжет фільму чи книги, ідентифікація себе з героями. Це ускладнює можливість відпочинку.
Виходячи з цього, можна зрозуміти, що емпатія може бути як даром, так і іспитом, а інколи і покаранням для людини. Тому таким людям дуже важливо навчитися управлять своєю надзвичайною здібністю.
Емпати використовують різні способи керування своїми здібностями: хтось займається йогою, хтось подумки створює шкалу співчуття з внутрішнім запобіжником тощо. Кожний емпат обирає свій шлях для керування цим незвичайним вмінням. Науковці тільки починають вивчати це незвичайне явище. Тому емпатам потрібно самим навчитися справлятися зі своїми можливостями. Адже розуміння емоцій інших людей, не повинно заважати емпатам бути щасливими.