Скоро прийде весна і з першими сонячними промінчиками й квіточками, діти будуть вітати своїх найдорожчих людей – маму і бабусю з настанням весни. Ці слова можуть бути різними, але вони щиро будуть звучати з дитячих вуст. Вірші для мами і бабусі від славетних українських авторів напередодні весни читають діти
Вірші для мами напередодні весни
Анатолій Костецький
Все починається з мами
Можна у світі
чимало зробити:
перетворити
зиму на літо,
можна пізнати
стежки таємничі
та підкорити
далеч космічну.
Можна
характер свій
подолати,
штурмом
вершини науки
узяти,
можна пройти
крізь пустелі
та хащі…
Тільки без мами —
не можна нізащо:
все найдорожче,
що є тільки з нами,—
все починається
з нашої мами!
Вірші для мами порадують найріднішу людину
Читаємо та вчимо
Роман Завадович
Молитва за маму
Є в мене найкраща на світі матуся,
За неї до Тебе, Пречиста, молюся.
Молюся устами, молюся серденьком
До Тебе, небесна Ісусова Ненько.
Благаю у Тебе дрібними словами
Опіки та ласки для любої мами.
Пошли їй не скарби, а щастя і долю,
Щоб дні їй минали без смутку, без болю.
Рятуй від недуги матусеньку милу,
Даруй їй здоров’я, рукам подай силу,
Щоб вивела діток у світ та й у люди,
Щоб ними раділа-пишалась усюди.
За це я складаю в молитві долоні
До Тебе, Царице, на соняшнім троні.
Оксана Кротюк
Найкраща мама
У котика Мурчика мама кицюня,
В цапочка рогатого мама козуня,
В лошати маленького мама конячка,
А в цуцика, всім це відомо, собачка.
У кожного з них мама тільки одна,
І в цілому світі найкраща вона.
Вірші для бабусі напередодні весни
Анатолій Костецький
Бабусі
Дай, бабусю,
поцілую
сивину твого волосся,
теплим диханням
зігрію
снігом вибілені коси.
Може,
і на них
розтане
лоскотливий
іній срібний,
мов химерні візерунки
на замерзлій
з ночі
шибі…
О. Василенко
Бабусині руки
Миють мене і годують,
Пестять мене і милують.
Ними все вміє бабуся робити:
Шити, в’язати й варити.
Люблю їх до щік притулити
(Дай, Боже, їм довго жити!)
Золоті бабусині руки.
Б. Зінченко
Бабусині казки
У бабусі руки вмілі,
А казки – чудові, милі.
Миготять в повітрі шпиці,
За клубочком скаче киця.
А нитки все в’ються, в’ються,
А казки рікою ллються…
Ляжу в ліжко, та не спиться –
Нову казку в’яжуть шпиці.
Вірші для мами і бабусі напередодні весни читаємо та вчимо
***
Хто нас дуже, дуже любить,
Нагодує, приголубить?
Це бабуся молоденька,
Це моєї мами ненька.
Неймовірні вірші для любої бабусі від великої поетеси, передають ніжність і любов
Ліна Костенко
Вірш про бабусю
Старесенька іде по тій дорозі.
Як завжди. Як недавно. Як давно.
Спинилася. Болять у неї нозі.
Було здров’я, де тепер воно?
І знов іде… Зникає за деревами…
Світанок стежку снігом притрусив.
Куди ж ти йдеш? Я жду тебе. Даремно.
Горить ліхтар, ніхто не погасив.
Моя бабусю, старша моя мамо!
Хоч слід, хоч тінь, хоч образ свій залиш!
Якими я скажу тобі словами,
що ти в мені повік не одболиш!
Земля без тебе ні стебла не вродить,
і молоді ума не добіжать.
Куди ж ти йдеш? Твоя наливка бродить,
і насіння у вузликах лежать.
Ну, космос, ну, комп’ютер, нуклеїни.
А ті казки, те слово, ті сади,
і так по крихті, крихті Україна –
іде з тобою, Боже мій, куди?!
Хоч озирнись! Побудь іще хоч трішки!
Вже й час є в тебе, пізно, але є ж.
Зверни додому з білої доріжки.
Ось наш поріг, хіба не впізнаєш?
Ти не заходиш. Кажуть, що ти вмерла.
Тоді був травень, а тепер зима.
Зайшла б, чи що, хоч сльози мені втерла.
А то пішла, й нема тебе, й нема…
Старесенька, іде чиясь бабуся,
і навіть хтозна, як її ім’я.
А я дивлюся у вікно, дивлюся,
щоб думати, що, може, то моя.